Есть в селенье моём
древний холм,
весь покрытый зелёной травою.
Обрамляет его лес густой,
как колышащейся бахромою.
Этот холм на равнине большой,
возвышается весь над лесной вышиной.
Говорят,что когда-то-
не помню,давно...
набегали на холм тот волна за волной.
И сейчас я на дне океанском стою
и на тихую реку,
что катится тядом с горою,сморю.
А вокруг,всё от лёгкого ветра
листва шелестит.
Как набеги морские
шумит и шумит...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Людмила, здорово! У вас замечательный образный слог. Я живо представила место, которое вы описали и как там было тысячи лет назад. Заставляет задуматься
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
