Ты, который в тепле,
Ты, который утешен,
Посмотри — нет ли рядом,
Кто с глиною смешан;
Кто уже потерял,
И гордыню и слезы,
Кто уже протянуть
Длань за милостью может.
Ты не видишь дрожащую
Руку убогости?..
Ослепленной душе
И глаза не помогут.
* * *
Промерзли песок и глина —
Ни ломиком, ни киркой;
Такая стоит холодина,
Угрюмый кругом непокой.
Все вымерзнет, все околеет:
И кустики, и цветы.
Бесснежьем природа болеет
Надежде людской вопреки.
Земная природа подвластна,
Ей тоже судьба дана...
Не дай Бог, чтоб и у вас там
Бесснежной была зима.
* * *
Над жухлой травой качается
Другая уже трава, —
Все в этой жизни кончается —
Дела, поступки, слова.
Приходят новые, сильные —
Нас повторяют, творят, —
Чтобы над их могилами
Трава свой вершила обряд.
И ничего в том странного,
Когда нас отбросить спешат:
Все мы безвестные странники, —
И нищие, и падишах.
* * *
Раньше умирали от «аптеки»,
От чахотки, от других зараз, —
Призакроют людичеловеки
Свои веки и умрут зараз.
Все теперь задумано иначе:
Вирусам, микробам есть отлуп;
Аппараты стрелочками скачут,
Наблюдай за ними, коль не труп.
Даже в морге не дадут покоя:
Будут ковыряться здесь и там.
Все-таки прогресс, и все такое,
Так и хлещут сзади по пятам.
* * *
Хлеб земной не годится для Неба,
От него плоти не отойти;
Мир зазвездный высокий и недо-
него на земном пути.
Но приходит пора просветления,
И священным не кажется хлеб,
И потянет откуда-то тленом,
Жизнь покажется тесной, как хлев.
Значит, ты подбираешься к грани,
Значит, просится к свету душа,
И земного не надо ни грамма —
Для того, кто устал дышать.
* * *
Далекой звезды свет —
Быть может - ее уже нет?
Для нас это только светло —
А там черноты пятно?
Возможно, погибла она —
Тепло - раздарив сполна.
Звезды свет исчез в ночи
Так просто, как пламя свечи.
* * *
Да, мы с тобою увядаем,
Душа от этого грустит.
Скоро совсем похолодает,
И лед на лужах захрустит.
Помчит метель по полю злая,
Луны мутнее будет глаз.
И хорошо если не знаешь,
Когда придет последний час.
* * *
Сегодня ты в стане —
Играет кокарда;
А завтра устанешь —
Инфаркт миокарда.
И будут другие
Гоняться за пеплом:
Элегии, гимны —
Житейского спектра.
Но оборвется
Высокая нота, —
В град мертвых
подбросят
Под звуки фагота.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
